Ой крути-крути мене не відпускай

Ти ж знаєш сам, милий, чого хочу.
Прийшов до мене в вечері як місяць засвітив,
Каже: «Є робота в мене, давно не грішив».
Повів мене за хатину, де нікого не було.
Там так тихо-тихо стало.
Серце гупало, головін — іграшку свою дістав.
Гаряча та важка.
Каже: «Ти тримай рівненько».
Втомилася рука, я стою, а він все ближче.
Аж перехопило дух,
І щось класнуло у мені, наче блискавки розрух.
Ой, крути, крути, мене не відпускай.
Я ж не вперше, тому ти не поспішай.
Ще трохи глибше.
Все одно я не втечу.
Ти ж знаєш сам, милий, чого хочу.
Ой, крути, крути, мене не відпускай.